Мета: ознайомити з поняттям «дискримінація», ООН та
наголосити на тому, що життя -
неповторна цінність
Люди відрізняються по багатьох рисах: стать, вік,
хоббі, освітній рівень, місце роботи, кольори шкіри тощо. В них можуть бути
різні віросповідання, культурні традиції, життєві цінності.
У нашій державі, на щастя, питання расизму,
дискримінації через кольори шкіри або віросповідання, не поширений.
А що ж таке дискримінація?
Дискримінація – обмеження чи позбавлення будь-яких прав за
расовою, національною, статевою, релігійною чи іншою ознакою.
Однак існують
інші види дискримінації і нетерпимості. Дискримінація проникає до всіх сторін нашого життя: доступ до
соціальних послуг, доступ до лікування, освіти, відпочинку тощо. Тобто основною
причиною дискримінацію у нашому суспільстві можна вважати різні рівні доходів.
Ескалація нетерпимості, не згоди з існуючим становищем може дійти до страйків,
бойкотів, озброєних конфліктів.
Діти стають заложниками становища у суспільстві. Однак
треба прикладати максимум зусиль, щоб діти розуміли проблеми різних людей, були до них терпимими, намагалися завжди
шукати компроміси.
Збереження життя людей стало основним завданням.
Протягом століть люди розмірковували над
тим, як уникнути війн між собою (народами), урегульовуючи розбіжності шляхом
переговорів, а не військовим шляхом. Після закінчення другої світової війни
(1939-1945рр.) для підтримки миру було створено Організацію Об’єднаних Націй.
ЇЇ статут підписала 51 держава, у т.ч. і Україна. День 24 жовтня 1945 року,
коли держави підтвердили свої обов’язки, вважається днем народження ООН.
У 1948 році ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини.
Всі країни, що підписали цей документ, забов´язалися поважати індивідуальність
і гідність кожної людини, незалежно від її статі, раси, стану здоров’я, освіти
тощо.
Декларація прав людини проголосила, що:
§ Всі люди народжуються вільними
§ Кожен має право жити в умовах свободи
та безпеки
§ Ніхто не має права поводитися жорстоко
щодо інших
§ Кожен має право на приватне життя і
захист свого дому
§ Кожен має право вільно висловлювати
свої думки
§ Кожен має право вчитися, скільки він
бажає
Життя людей у сучасному світі не стає простішим. В першу
чергу це відображається на дітях. Тому в
1989 році ООН було прийнято Конвенцію про права дитини, де проголошувалися
загальнолюдські правила, спрямовані на захист життя, здоров’я і гідності дитини.
Щоб поважати права людей, треба навчитися цінувати
індивідуальність і неповторність кожної людини. Чи були ви свідками випадків,
коли поведінка або риси характеру окремих людей автоматично переносяться на
інших? Наприклад, коли хтось каже: «Усі вони однакові!» або «Чого ще від них
чекати?». Так, іноді через погану поведінку однієї людини погану репутацію
мають її родичі або друзі.
Давайте ми з вами потренуємося
доброзичливо ставитися до кожної людини і шукати в ній найкращі риси. Влаштуємо
в класі зараз конкурс хвальків. Тільки хвалитися треба не собою, а своїм
сусідом по парті. Виграє той, чиє вихваляння буде найкращим.
А тепер повертаємося до Конвенції ООН про права дитини. Вона
сповістила світові, що кожна дитина, в якій би країні вона не народилася, до
якої б національності не належала, має право на піклування і захист, навчання і
розвиток своїх здібностей, тобто на щасливе дитинство.
Уявіть,
що вам доручили дуже відповідальну роботу – скласти перелік прав, якими б могли
користуватися всі діти. Що б ви запропонували?
А ось права, внесені до Конвенції ООН про права дитини.
Кожна дитина має право:
¨
На
любов і піклування;
¨
На
повноцінне харчування;
¨
На
відпочинок і дозвілля, заняття мистецтвом;
¨
На
освіту;
¨
На
отримання медичної допомоги в першу чергу;
¨
На
вільне висловлювання своїх думок;
¨
На
вільне спілкування
Жодна дитина не повинна бути:
¨
Жертвою
війни та насильства;
¨
Жертвою
сексуальних домагань;
¨
Зневажена
і скривджена;
¨
Примусово
залучена до тяжкої праці.
Україна, як одна з держав – засновників ООН, також
забов’язалася дотримуватися Конвенції про права дитини. Кожна дитина в нашій
державі може отримати освіти і медичну допомогу. На виконання Конвенції
спрямована і державна програма “Діти України”.
Всі діти мають права, але ж, на жаль, не всі діти в
нашій країні щасливі. Є випадки, коли їх принижують, жорстоко карають,
примушують тяжко працювати, жебракувати або красти. Трапляються і випадки
насильства над дітьми. Знай, ці дії, хто б їх не чинив – батьки, родичі,
опікуни, вчителі, знайомі чи незнайомі люди, - незаконні. Дитина не винна в
тому, що з нею поводяться жорстоко. Вона не повинна цього терпіти і має право
просити захисту у держави.
Давайте
з вами розберемо декілька ситуацій і знайдемо вихід з них.
Ситуація
1.
З дитиною жорстоко поводяться. Що вона повинна
зробити?
1. Втекти з дому
2. Звернутися до міліції
3. Вважати, що вона на це заслуговує
4. Терпіти і нікому не розповідати
5. Звернутися до соціальної служби
6. Розповісти вчителю
7. Згодом помститися за свої образи
Зважте на те, що дитина, яка втекла з дому стає
безпритульною, її життя опиняється під загрозою. Якщо вона вважатиме, що
заслуговує на жорстоке поводження, і мовчатиме про це, вона почуватиметься
нещасливою. А думки про майбутню помсту здатні знищити в душі дитини всі добрі
почуття.
Ситуація
2.
Вас примушують красти з дому груші, речі і віддавати
їх чужим людям. Ваші дії?
1. Виконати те, що наказують
2. Розповісти батькам
3. Відмовитись
4. Не виходити з дому, щоб не зустрічатися зі
здирниками
5. Звернутися до міліції
6. Підмовити друзів побити здирників
7. Розповісти вчителю
8. Тікати з дому і ховатися від здирників
Не сподівайтеся що ви зможете впоратися з здирниками
без допомоги дорослих. Віддавши гроші один раз ви не позбудетеся злодію, а лише
заохотите їх. Немає гарантії, що ви впораєтеся з ними і за допомогою друзів.
Відсиджуватися вдома – також не найкращий вихід, а от тікати з дому – це вже
точно найгірший.
Немає коментарів:
Дописати коментар